Історія — це наука, що вивчає минуле людства, його діяльність, культуру та суспільства, ґрунтуючись на писемних і матеріальних свідченнях.
Вона досліджує, як і чому відбувалися події, а не лише коли.
Історія спирається на історичні джерела:
– писемні
– речові
– усні
– зображувальні
Для вивчення минулого історики використовують допоміжні історичні науки: археологію, хронологію, нумізматику, геральдику, боністику, сфрагістику.
Історик не просто читає факти, а аналізує, порівнює та робить висновки.
Події в історії розглядають у часовій послідовності, щоб зрозуміти їхні причини й наслідки.
Історія допомагає зрозуміти розвиток суспільства, культури, науки та держав.
Історичні знання потрібні, щоб не повторювати помилок минулого.
Історія пов’язана з географією, правом, економікою, літературою.
Історичні факти повинні бути достовірними та перевіреними.
Кожна історична подія може мати різні оцінки, але факти залишаються основою науки.
